Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/20315
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПаска, Богдан Валерійович-
dc.date.accessioned2024-09-18T10:58:27Z-
dc.date.available2024-09-18T10:58:27Z-
dc.date.issued2024-01-
dc.identifier.citationПаска Б. Арешт Івана Світличного в 1972 р. у контексті генерального погрому українського дисидентського руху. Актуальні питання гуманітарних наук. 2024. Вип. 71. Т. 3. С. 19–25. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/71-3-3.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/20315-
dc.description.abstractМетою статті є всебічний та комплексний аналіз розправи радянського режиму над літературним критиком Іваном Світличним на початку 1972 р. Основою джерельної бази є документи Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ). Методологічною основою статті виступили принципи об’єктивності, історизму, всебічності, наступності, а також комплекс загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що дана проблема досі не стала предметом повноцінного вивчення в сучасній українській історіографії. Автор приходить до висновку, що І. Світличний перебував в полі зору радянських спецслужб із кінця 1940‑х рр. і чинив послідовний опір намаганням їх працівників змусити його до співпраці. На початку 1970‑х рр. у баченні Комітету державної безпеки (КДБ) він був одним із ключових лідерів українського національного руху та об’єктом № 1 групової справи «Блок». Приводом до затримання й арешту І. Світличного в січні 1972 р. стали його зустрічі з представником української еміграції Ярославом Добошем. Під час перших місяців слідства поведінка літературного критика була досить виваженою і тактовною, він не зламався під час допитів. Не відмовляючись від комунікації зі слідчими КДБ, інтелектуал не заперечував своїх контактів з українською діаспорою та участі в поширенні самвидаву, відкрито говорив про необхідність підтримки репресованих дисидентів. Також в’язень відстоював ідеї демократизації Радянського Союзу та зміцнення автономності УРСР, із етичних міркувань намагався не давати покази про інших учасників руху спротиву. У результаті першого етапу слідства до квітня 1972 р. слідчим КДБ вдалося зібрати значний масив доказів антирадянської діяльності І. Світличного, якими стали вилучена під час обшуків самвидавна література, а також покази інших учасників руху. Проведена через рік судова розправа над політв’язнем мала своїм наслідком один із найбільш жорстких вироків часів генерального погрому.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectІван Світличнийuk_UA
dc.subjectСправа "Блок"uk_UA
dc.subjectГенеральний погромuk_UA
dc.subjectУкраїнський дисидентський рухuk_UA
dc.subjectКомітет державної безпеки (КДБ)uk_UA
dc.subjectРадянський режимuk_UA
dc.titleАрешт Івана Світличного в 1972 р. у контексті генерального погрому українського дисидентського рухуuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті та тези (ФІПМВ)



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.