Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/20315
Title: Арешт Івана Світличного в 1972 р. у контексті генерального погрому українського дисидентського руху
Authors: Паска, Богдан Валерійович
Keywords: Іван Світличний
Справа "Блок"
Генеральний погром
Український дисидентський рух
Комітет державної безпеки (КДБ)
Радянський режим
Issue Date: Jan-2024
Citation: Паска Б. Арешт Івана Світличного в 1972 р. у контексті генерального погрому українського дисидентського руху. Актуальні питання гуманітарних наук. 2024. Вип. 71. Т. 3. С. 19–25. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/71-3-3.
Abstract: Метою статті є всебічний та комплексний аналіз розправи радянського режиму над літературним критиком Іваном Світличним на початку 1972 р. Основою джерельної бази є документи Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ). Методологічною основою статті виступили принципи об’єктивності, історизму, всебічності, наступності, а також комплекс загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що дана проблема досі не стала предметом повноцінного вивчення в сучасній українській історіографії. Автор приходить до висновку, що І. Світличний перебував в полі зору радянських спецслужб із кінця 1940‑х рр. і чинив послідовний опір намаганням їх працівників змусити його до співпраці. На початку 1970‑х рр. у баченні Комітету державної безпеки (КДБ) він був одним із ключових лідерів українського національного руху та об’єктом № 1 групової справи «Блок». Приводом до затримання й арешту І. Світличного в січні 1972 р. стали його зустрічі з представником української еміграції Ярославом Добошем. Під час перших місяців слідства поведінка літературного критика була досить виваженою і тактовною, він не зламався під час допитів. Не відмовляючись від комунікації зі слідчими КДБ, інтелектуал не заперечував своїх контактів з українською діаспорою та участі в поширенні самвидаву, відкрито говорив про необхідність підтримки репресованих дисидентів. Також в’язень відстоював ідеї демократизації Радянського Союзу та зміцнення автономності УРСР, із етичних міркувань намагався не давати покази про інших учасників руху спротиву. У результаті першого етапу слідства до квітня 1972 р. слідчим КДБ вдалося зібрати значний масив доказів антирадянської діяльності І. Світличного, якими стали вилучена під час обшуків самвидавна література, а також покази інших учасників руху. Проведена через рік судова розправа над політв’язнем мала своїм наслідком один із найбільш жорстких вироків часів генерального погрому.
URI: http://hdl.handle.net/123456789/20315
Appears in Collections:Статті та тези (ФІПМВ)



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.