Українська історіографія соціально-економічних процесів в Івано-Франківській області УРСР.

Abstract

У статті аргументовано тезу, що українську історіографію соціально-економічних процесів в Івано-Франківській області радянського періоду можна класифікувати за проблемно-тематичним принципом. Практично через усі праці проходить наповнення збірного образу тлумачення поняття «радянізація» – встановлення радянського тоталітарного режиму на Західній Україні з метою інтеграції до складу СРСР. З одного боку, це була реалізація прагнень багатьох поколінь про об’єднання в єдиній державі всіх етнічних українських земель, а з іншого – брутальне нехтування нормами міжнародного права, нав’язування західним українцям радянського партійно-тоталітарного режиму. Найбільше монографічних та дисертаційних праць присвячено підготовці та насадженню соціалістичної моделі в сільському господарстві – колективізації, а також причинам та основним формам селянського опору, соціокультурним змінам у житті селянства. Крізь призму висвітлення кадрової політики радянської влади на землях Західної України та через розгляд системи використання і розпорошення трудових ресурсів регіону висвітлено планове «вимивання» західноукраїнського населення – завезення «спеціалістів» із інших областей СРСР, що змінювало етнічне обличчя краю. Автори статті ретранслюють думку українських дослідників, що найтрагічнішим для Прикарпаття виявився період сталінського правління 1939–1953 рр. Після першої та другої «радянізації», збройного придушення головних осередків опору українського повстанського руху сталінське керівництво прагнуло якнайшвидше реалізувати свою, апробовану в СРСР, модель «індустріалізація – колективізація – культурна революція», прагнучи тим самим уніфікувати усі сторони життя західноукраїнського регіону з іншими.