Метакогнітивне знання у вивченні другої мови: досвід вивчення німецької мови учнями початкової школи, вимушено переміщеними в середовище цільової мови

Abstract

Спираючись на міжнародний педагогічний дискурс щодо включення етнічно різноманітних груп біженців до освітніх систем країн ОЕСР, а також на власне попереднє дослідження того, якою бачать систему початкової освіти Швейцарії біженці з України, автор аналізує досвід вивчення другої мови українськими дітьми у швейцарській початковій школі. Здійснюване протягом двох років дослідження дозволило простежити динаміку засвоєння німецької мови дітьми-переселенцями в умовах повного занурення в середовище цільової мови та виявити чинники, що впливають на успішність опанування другою мовою (німецькою). Завдяки залученню до проєкту дослідника з України вдалося віднайти підхід до цільової групи й побудувати ефективну комунікацію з респондентами під час лонгітюдного дослідження, що проводилося із застосуванням якісних методів дослідження. Збір даних проводився за допомогою таких дослідницьких інструментів, як інтерв’ю та спостереження за учасниками. У роботі визначено вплив двох груп чинників: внутрішніх (мотивація, метакогнітивні уміння, попередні знання та навчальні стратегії) та зовнішніх (контекст вивчення другої мови, форма навчання другої мови, доступна в новому шкільному середовищі тощо). Метакогнітивні уміння виявилися важливими у вивченні другої мови в ситуації незапланованого переходу учнів до нової освітньої системи та повного занурення в середовище цільової мови. Роль метакогнітивних знань і умінь у вивченні другої мови досліджуваною групою дітей-переселенців залежить від віку учнів, їхніх попередніх знань і досвіду вивчення мов, а також програми й форми навчання другої мови, доступних для переміщених учнів. Міждисциплінарний характер розвідки в галузі засвоєння другої мови уможливлює різноманітне практичне застосування її результатів у педагогіці другої мови, педагогічній психології, міграційній педагогіці, а також в педагогіці початкової освіти.