УТВЕРДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДУХОВНОСТІ ЗАСОБАМИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ МОРАЛІ

Abstract

Згідно з культурно-історичною теорією Л.С. Виготського, джерела і детермінанти розвитку свідомості й пізнання індивіда лежать у площині надбань людської культури, а отже, особлива роль у процесі їх формування належить структурам та інституціям суспільної свідомості. У такому випадку «соціальні цінності трансцендентні індивідуальній свідомості та діяльності і, безумовно, первинні стосовно індивідуальнопсихологічних ціннісних утворень» [8, с.19]. Тим самим підкреслюється, що цінність існує незалежно від конкретного суб’єкта, однак вона відкривається йому, коли він взаємодіє з опредмеченими носіями цінностей, витворами культури, іншими людьми. Зважаючи на це, ціннісно-смислова сфера індивіда повинна піддаватися цілеспрямованому формуванню, якщо ми хочемо забезпечити «розширене відтворення» культурної спадщини людства, еволюційну наступність суспільних ідеалів. Понад те, можна з усією підставою стверджувати, що процес формування смислових утворень молодих людей (особливо на ранніх етапах онтогенезу) завжди був і залишатиметься предметом особливої уваги науковців і педагогів-практиків, оскільки від успішності розв’язання цієї проблеми залежатиме подальший поступ нашої держави, нації і суспільства загалом. Мета статті - теоретично обґрунтувати та підтвердити результатами емпіричних досліджень можливість цілеспрямованого впливу на ціннісно-орієнтаційну сферу учнів з допомогою найбільш доступних за умов загальноосвітньої школи засобів утвердження християнської моралі.