Соціальне підприємництво у механізмі забезпечення зайнятості населення: досвід Польщі та України

Abstract

Соціальні підприємства відіграють ключову роль у вирішенні соціальних, екологічних та освітніх проблем, використовуючи соціальний капітал для створення рішень із високим суспільним впливом. Приклади соціальних підприємств України та Польщі демонструють, як інноваційні підходи разом із соціальними ініціативами сприяють розв'язанню важливих проблем і сталому розвитку територіальних громад. У дослідженні розглянуто динаміку розвитку соціального підприємництва в Україні в контексті інституціоналізації цієї форми господарювання для підвищення зайнятості населення. Встановлено, що розвиток соціального підприємництва в Україні залишається недостатнім і потребує державної підтримки та суспільного визнання. Концептуальна основа соціального підприємництва базується на усвідомленні соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством. Ця діяльність поєднує підприємливість із неприбутковим характером, а доходи спрямовуються на подальше інвестування. У роботі визначено напрями розвитку соціального підприємництва в Україні та Польщі, що дає змогу окреслити перспективи його інституційного становлення. Аналіз показав, що різноманітність статусів, форм і галузевих специфік соціальних підприємств в Україні формується під впливом якості соціального капіталу. Проаналізовано інституційний склад та організаційно-економічний функціонал соціальних підприємств Польщі. Підкреслено, що класичні соціальні підприємства в Україні практично відсутні через нестачу спеціального інституційно-правового регулювання. Натомість функціонують гібридні структури, як-от соціальні кооперативи чи фермерські господарства для ветеранів. Дослідження наголошує на важливості комплексної інституційної підтримки соціального підприємництва в обох країнах, що сприятиме його ефективному розвитку та підвищенню соціальних і економічних вигод.