Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/21644
Назва: | Жіночі монаші згромадження УГКЦ (1946–1989 рр.) |
Автори: | Глушкевич, Діана Михайлівна |
Ключові слова: | жіночі монаші згромадження, Українська Греко-Католицька Церква, радянський період, репресії, виживання, відродження, церковне життя, культура, релігійні традиції, національна ідентичність, катакомбне монашество. |
Дата публікації: | 18-гру-2024 |
Видавництво: | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника |
Бібліографічний опис: | Глушкевич Д.М. Жіночі монаші згромадження УГКЦ В 1946-1989 рр. Івано-Франківськ, 2024. 120 с. |
Короткий огляд (реферат): | Магістерська робота присвячена вивченню діяльності жіночих монаших згромаджень Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) у період з 1946 по 1989 рік, коли ці спільноти зазнавали значних переслідувань і репресій з боку радянської влади. Робота охоплює широкий спектр історичних, соціальних і релігійних аспектів, зокрема аналізує історичний контекст, в якому функціонували монаші спільноти УГКЦ, їх структуру, розвиток та вплив на церковне та суспільне життя. Особливу увагу приділено дослідженню процесу існування жіночих монаших згромаджень в умовах радянської репресії, коли значна частина цих спільнот була змушена перейти до «катакомбного» існування. Згромадження пережили суворі переслідування, ліквідацію та заборони з боку радянської влади, однак вони продовжували свою діяльність у підпіллі, зберігаючи релігійні та культурні традиції, а також підтримуючи національну ідентичність українців. У роботі аналізуються стратеги виживання цих згромаджень, що включали таємне служіння, видавничу діяльність, релігійну освіту та допомогу тим, хто постраждав від репресій. Особливо розглядається роль жіночих монаших спільнот у підтримці духовності, моральності, а також у відновленні Церкви після падіння радянського режиму в середині 80-х років. Робота також висвітлює важливість цих монаших згромаджень у відродженні української релігійної та культурної традиції після десятиліть репресій. Метою дослідження є глибоке вивчення діяльності жіночих монаших згромаджень УГКЦ в умовах політичних переслідувань, а також розгляд їх впливу на збереження національних і релігійних традицій в Україні в період з 1946 по 1989 рік. В роботі також досліджуються питання відродження монаших згромаджень після ліквідації радянської влади, їх діяльність у пострадянський період, а також соціальний і церковний контекст, в якому ці спільноти функціонували. Завданням дослідження є не лише аналіз історії монаших згромаджень, але й вивчення їхнього впливу на розвиток релігійного, культурного та національного життя України в умовах тоталітарного режиму. Також особлива увага приділяється вивченню взаємодії монаших спільнот з іншими релігійними та національними інститутами, а також тому, як ці спільноти сприяли формуванню духовної опори для українців у складний для країни час. Теоретичне значення роботи полягає у заповненні прогалин в історіографії дослідження жіночих монаших спільнот УГКЦ, особливо в контексті їхнього виживання та функціонування під час радянських репресій. Практичне значення роботи полягає у використанні її матеріалів для навчання історії, релігієзнавства та культури, а також для дослідження ролі церкви в умовах політичного тиску. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/21644 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи студентів, магістрантів, аспірантів (ФІПМВ) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Глушкевич_Пилипів.pdf | 1.09 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.