«Русь» в Угорському королівстві (ХІ – друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міґрації

Abstract

Дисертація окреслює проблеми ідентифікації в Угорському королівстві впродовж ХІ - другої половини XIV ст. носіїв поняття "русь" латиномовного означення. Визначено хронологію першої появи таких означень, відмінності прийняття при дворі керівних династій понять "Русь", "Галичина", "Володимирія" тощо. Реконструйовано біограми представників вищої й середньої знаті, духівництва відомих насамперед за актовими матеріалами династій Арпадів і Анжу як Ruthenus, dictus Orrus, а також Wruz, Rus, Huruz, Orrus і т.п. Чимало персоніфікованих осіб колись належали до галицької, чернігівської, київської, волинської родової і військовослужилої знаті, наближеної до князівських родин, які під тиском різних обставин змінили місце проживання. У праці вперше в такому обсязі використано латиномовні документи, що окреслюють перипетії життя руських поселенців і тих, за ким нотувалися предикати "руського гатунку". Запропоновано кілька дискусійних версій етнічності та соціального статусу досліджуваних вельмож