Аксіологічні та антропологічні чинники війскового конфлікту в Україні

Abstract

У статті піднімається тема військового конфлікту в Україні і розглядаються аксіологічні та антропологічні чинники. Здійснений теоретичний аналіз військового конфлікту. Описуються психологічні особливості військового конфлікту в Україні. Подаються рекомендації щодо мирного врегулювання.Постановка проблеми. Сучасна українська наука гуманітарного виміру спрямовує свої теоретичні зусилля на вирішення нагальних проблем українського суспільства та намагається дати інструментальні рекомендації для їх вирішення, зокрема війни на Сході України. Вирішення проблеми військового конфлікту в Україні є актуальним, оскільки військовий конфлікт, його можливість і протікання відображає сутнісні аспекти української антропології та аксіології і вказує на можливі перспективи розвитку українського суспільства. Без теоретичного осмислення проблем війни на Сході України її неможливо припинити і неможливо знайти методи мирного врегулювання військового конфлікту на Донбасі. Мета дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити антропологічні та аксіологічні причини військового конфлікту в Україні та дати практичні інструментальні рекомендації щодо можливих шляхів вирішення цього конфлікту. Сучасна військова агресія Росії проти України ґрунтується на створенні проросійського аксіологічного підґрунтя та формування в українських громадян низької «якості» української антропології, власне негативних емоційно-вольових психічних якостей засобами інформаційної війни. Факт зниження «якості» української антропології, а в цілому почуттів солідарності та патріотизму створює сприятливі умови для розгортання військового конфлікту. Із зміною метально-антропологічного типу українців у гірший бік, який характеризується низьким рівнем патріотизму, національної солідарності, національної гідності, низьким рівнем усвідомлення національної історії, поширенням комплексів меншовартості, зневагою до української символіки, байдужістю до подій на Сході України змінюються умови для поширення військового конфлікту в Україні на ті території, на яких українське населення симпатизує російській культурі, історії, ідеології, а в цілому підтримує проросійські цінності та культурні коди. У випадку відсутності українського патріотизму та відсутності національних інтересів у населення України військовий конфлікт з Росією може бути програним. З іншого боку такі моральні риси як патріотизм, національна солідарність і гідність, героїзм і самопожертва заради України – це безпосереднє вираження ментально-антропологічного типу українця, який здатний протистояти будь-якій зовнішній агресії, в тому числі російській та бути успішним підґрунтям для підтримки української духовності, а на її основі української державності. В такому аспекті необхідно на державному рівні створювати ідеологічні передумови для пропагування позитивних ментально-антропологічних рис українця та вести контрпропаганду та контрінформаційну війну, яка буде спрямована проти проросійських впливів ЗМІ, проти проросійських цінностей та проросійської ідеології, буде відстоювати українську культуру, історію та українські цінності.