Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/2735
Назва: Комунікативна культура як складник професійної компетентності майбутніх соціальних працівників.
Автори: Березовська, Людмила Іванівна
Ключові слова: «культура», «комунікативна культура», «комунікація», «спілкування», «комунікативна діяльність».
Дата публікації: 2019
Бібліографічний опис: Духовність особистості : методологія, теорія і практика : збірник наукових праць / За матеріалами Х Міжнародної науково-практичної конференції «Духовно культурне виховання особистості в умовах входження людства в Епоху Культури» в рамках міжнародного проекту Д. Поля Шафера «Епоха Культури»
Серія/номер: Вип. 2 (89). вид-во СНУ ім. В. Даля, 2019;
Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто комунікативну культуру як складову професійної компетентності майбутнього соціального працівника. Наголошено, що рівень мовленнєвої культури особистості залежить від рівня сформованості загальної культури, що сприяє підвищенню інтелектуального, світоглядного, духовного та морального розвитку особистості. Процес опанування мови та її культури пов`язаний зі здобуттям навичок правильно розмовляти й писати, чітко висловлювати свою думку, активно використовувати мовні знання, грамотно та коректно використовувати їх у майбутній професійній діяльності. Досконале володіння мовою є важливим компонентом загальної культури особистості, сприяє фаховій підготовці до майбутньої професійної діяльності. Складність процесу спілкування полягає в тому, що соціальний працівник спілкується з людьми різного соціального статусу, а значить потребує особливого, індивідуального підходу. Важливою умовою культури спілкування соціального працівника є його вміння бути творцем спілкування. Адже від уміння вступати, вести, продовжувати, припиняти спілкування з різними групами клієнтів залежить професійність вирішення проблеми. Одним із ключових у цьому контексті, вважаємо, уміння організації мовлення майбутнього фахівця соціальної сфери, як такого, що відповідає загальноприйнятим нормам літературної мови та зумовлене доцільним вибором і організацією мовленнєвих засобів, які у кожній конкретній ситуації спілкування при дотриманні лінгвістичних і етичних норм дозволяють ефективно вирішувати комунікативні завдання. Для оцінювання рівня сформованості культури спілкування майбутніх соціальних працівників нами було проведено тестування: «Комунікативні та організаторські схильності» (модифікація тесту за В. Ряховським); розроблені тестові завдання та опитувальники для визначення розуміння студентами понять «культура мовлення», «професійно-мовленнєве спілкування». За допомогою методу експертних оцінок виявили типові проблеми студентів, пов’язані з мовою та вмінням спілкуватися.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/2735
Розташовується у зібраннях:Статті та тези (ПФ)



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.