Мовна картина світу гуцулів крізь призму художнього тексту. Гора

Abstract

У статті проаналізовано мовну картину світу гуцулів у сегменті поняття гора, представлену українською художньою мовою. Гуцульську мовну картину світу репрезентують одиниці гуцульського говору, передовсім номінативні. В літературних текстах, з огляду на художнє осмислення світу гуцулів, здійснюється його моделювання. Мовна картина світу гуцулів постає крізь призму художньої мови, що є окремим об’єктом лінгвістичних студій. Як засвідчив аналіз конкретного матеріалу, гуцульська мовна картина в сегменті поняття гора відрізняється від аналогічного сегмента поза ареалом гуцульського говору. Для горянина, попри те, що він теж послуговується загальнонаціональним найменуванням гора, у гуцульському говорі функціонує ще низка слів на позначення гори, зокрема ґрунь, кичера, китиця, маґура, малява, голиця, ґоргани. Цим забезпе- чується значно детальніше лексико-семантичне категоризування навколишньої дійсності, фіксування номінативними засобами ознак, значущих для життєдіяльності горян, але індиферентних для пересічного українця з рівнинної частини України. Крім того, гуцульська картина світу в українській художній мові збагачена низкою образних компонентів, зумовлених використанням аналізованих діалектизмів в художніх компаративних сполуках, в поетичних метафорах.