Словотвір у текстотворенні

Abstract

Проаналізовано словотвірні засоби творення тексту. Встановлено, що словотвірні одиниці по-різному залучені до текстотворення. Елементарні словотвірні одиниці – форманти й твірні основи – текстоорієнтовану функцію виконують тільки у складі словотвірних структур похідних слів. В окремих випадках словотвірні форманти можуть виокремлюватися та лексикалізуватися і в такому статусі їх можна залучати як унікальні номінативні одиниці, які не мають адекватних лексичних номінативних замінників. Значно частіше форманти й твірні основи в текстотворенні використовують шляхом їх актуалізації у словотвірній структурі деривата завдяки цілеспрямованому вживанню в тексті низки різноосновних спільноформантних дериватів одного словотвірного типу, зіштовхуванню антонімних за значенням словотвірних формантів на тлі спільної твірної основи, семантичному протиставленню спільнокореневих похідних у межах єдиного словотвірного значення тощо. Елементарні словотвірні одиниці у текстотворенні можуть підсилювати єдність тестового ряду, підкреслювати звукову організацію вірша, увиразнювати семантику тексту. Похідні слова в процесах породження тексту дають змогу уникати синтаксичного ускладнення і його громіздкості. Синтаксичні деривати значно розширюють їх синтаксичні можливості, оскільки уможливлюють використання ознакових слів у суб’єктно-об’єктних відношеннях. Текстотворчі функції рядів дериватів одного словотвірного типу чи однієї словотвірної категорії зумовлені спільністю словотвірної семантики та відповідними повторами. Деривати як носії спільного словотвірного значення пов’язують окремі сегменти тексту або й увесь текст у єдине ціле, а у випадку словотвірного типу цю зв’язність підсилює повтор словотворчого форманта. Компоненти словотвірної парадигми як множина дериватів, безпосередньо мотивованих одним твірним словом, та словотвірного гнізда як сукупність спільнокореневих дериватів, упорядкованих відношеннями словотвірної похідності, виконують функцію своєрідного архітектонічного каркасу, які завдяки спільності кореневої морфеми забезпечують інтеграцію тексту, його спаяність і цілість