ШКОЛА МАТЕРІ – ВАЖЛИВА ФОРМА ПРОПАГАНДИ ПЕДАГОГІЧНИХ І МЕДИЧНИХ ЗНАНЬ В УРСР У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ.

Abstract

У статті окреслено діяльність школи матері як форми пропаганди педагогічних і медичних знань в УРСР у другій половині ХХ ст. Увагу акцентовано на характеристиці основних компонентів процесу навчання (мета, завдання, зміст, принципи, форми та методи в школі матері) та організації і керівництві її роботою. Досліджено, що В УРСР школи матері вперше були організовані в Луганській, Сталінській, Миколаївській, Черкаській, Полтавській, Вінницькій і Волинській областях в 1959-1960 роках. Відповідно про Положення про школу матері метою закладу була методична психолого-педагогічна допомога батькам у вихованні дітей з раннього віку в сім’ї. Встановлено, що школа матері мала відділи переддошкільного і дошкільного виховання (відповідно до цього було розроблено навчальні плани та програми). У закладі поєднували теоретичні лекції та доповіді з практичними порадами та прикладними заняттями, зокрема застосовувалися такі форми роботи з батьками як лекції і консультації, вечори запитань і відповідей, конференції батьків по обміну досвідом виховання дітей, екскурсії, організації виставок, випуск бюлетенів і стінгазет, перегляд науково-популярних і художніх кінофільмів на теми виховання дітей. Висновки: у другій половині ХХ ст. в УРСР вимогою суспільності стала організація педагогічного всеобучу батьків, а школа матері – осередком педагогічних знань і формування їх педагогічної культури та розвитку партнерських стосунків з сім’єю.