Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/5338
Назва: | Репресивна політика польської влади щодо отця Володимира Стернюка-старшого на початку 1920-х рр.: спроба історичної реконструкції |
Інші назви: | The repressive policy of the Polish authorities regarding priest Volodymyr Sternyuk in the early 1920's: an attempt of historical reconstruction |
Автори: | Єгрешій, Олег Ігорович |
Ключові слова: | Греко-католицька церква, о. Володимир Стернюк-старший, репресивна політика, польська адміністрація |
Дата публікації: | 2-тра-2019 |
Видавництво: | Львівський музей історії релігії |
Бібліографічний опис: | Науковий щорічник «Історія релігій в Україні». / за заг. ред. О.Киричук, І.Орлевич, М.Омельчук; Львівський музей історії релігії; Інститут української археографії та джерелознавства ім.м.Грушевського; Інститут філософії ім.Г.С.Сковороди. Львів: «Логос», 2019. Вип.29. С150-158 |
Серія/номер: | Випуск 29; |
Короткий огляд (реферат): | Розкрито репресивну політику польських органів влади щодо священика Греко-католицької церкви, пароха м. Пустомити Володимира Стернюка на початку 1920-х рр. Визначено причини інтернування священнослужителя у 1919 р. З’ясовано, що українське населення м. Пустомити та навколишніх сіл підтримувало діяльність отця Володимира Стернюка, рішуче засуджувало репресії проти священика. Вказано, що митрополичий ординаріат Греко-католицької церкви, а також митрополит Андрей Шептицький та папський нунцій у Варшаві (майбутній Папа Римський Пій ХІ) Акіллє Ратті прагнули припинити переслідування Володимира Стернюка польською владою. Акцентовано, що незважаючи на протести української громадськості священика було позбавлено парафії у Пустомитах. |
Опис: | Уважаємо, що біографія Володимира Стернюка упродовж 1919–1923 рр. була характерною для значної кількості греко-католицького духовенства, що послідовно обстоювали свою громадянську позицію у добу ЗУНР. Польські органи влади намагалися інтернувати, конфінувати, піддати арештам найбільш активну частину духовенства ГКЦ. Урядовці усвідомлювали, що отці, маючи значний авторитет серед вірян, сприяли формуванню національної свідомості українців, стояли на заваді інкорпорації Галичини до складу Другої Речі Посполитої, рішуче опиралися полонізації краю. Факт, що в Пустомитах у міжвоєнний період переважало польське населення лише загострювало проблему. Польська влада дотримувалася думки, що активна громадянська позиція о.В.Стернюка зашкодить гармонійному співжиттю українців та поляків у місті та навколишніх селах. У цих обставинах польській адміністрації було вигідно замінити греко-католицького пароха міста на лояльнішу та поміркованішу особу. Втім, незважаючи на усунення з посади пароха Пустомит у 1923 р., священнослужитель аж до своєї смерті, у 1930 р., залишався в місті та продовжував священнодіяти переважно в домашніх умовах. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/5338 |
ISSN: | 2523-4234 |
Розташовується у зібраннях: | Статті та тези (ФІПМВ) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Репресивна політика польської влади щодо отця Володимира Стернюка-старшого на початку 1920-х рр. спроба історичної реконструкції.doc | 110 kB | Microsoft Word | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.