Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/5733
Назва: ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ І РУХОВА АКТИВНІСТЬ
Автори: Tetiana Mytskan, Iryna Bilous
Ключові слова: емоції, емоційний стан, молодші школярі, тест Люшера
Дата публікації: 2018
Видавництво: Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура.
Серія/номер: 29;
Короткий огляд (реферат): Високий рівень емоційної стійкості забезпечує позитивний результат спілкування, взаємодії дітей з однолітками і дорослими, сприяє якісному засвоєнню знань, формуванню умінь і, в цілому, успішному навчанню надалі в школі та повноцінній їх адаптації в соціальному середовищі. Мета дослідження – визначити особливості емоційного стану дітей молодшого шкільного віку як передумови його корекції засобами фізичної культури. Методи та організація дослідження. Дослідження емоційних станів проводили під час занять фізичного виховання серед учнів молодших класів Освітнього закладу загальної середньої освіти № 1 м. Івано-Франківська. Для дослідження були обрані діти, що за даними шкільних листків здоров’я відносились до І–ІІ групи здоров’я (Г.Л. Апанасенко, 1998). З цією метою було відібрано 72 дитини віком 6–9 років обох статей порівну. Біологічну періодизацію, яка ґрунтується на рівні функціональної зрілості організму, проводили за М.П. Гребняк (2004). За допомогою тесту Люшера у 72 молодших школярів проаналізовано три базові емоції: позитивної “радість” та негативних – “тривожність” та “втома”. Результати. Дослідження встановило, що емоція радості асоціювалась із червоним кольором у 52,330,56% обстежуваних, а “втоми” із сірим кольором у 53,090,35%, що не зовсім відповідає стандартній інтерпретації кольороемоційних залежностей. “Тривожність” класично асоціювалась з чорним кольором у 42,530,65% дітей. У 71% досліджуваних дітей на початок навчального дня переважала емоція радості, однак у решти дітей спостерігались ознаки негативних емоцій втоми і тривожності. Прицільне вивчення наявних ознак дистресу у даного контингенту дітей показало, що виражений стрес проявлявся у 7,5% досліджуваних, а показник інтенсивної тривоги фіксується у третини дітей, зростаючи в процесі інтенсивної навчальної діяльності впродовж дня і тижня. При цьому у 22,5% школярів встановлено ознаки сприятливої компенсації стресогенної ситуації, однак майже у 10% досліджуваних має місце несприятлива компенсація адаптаційного процесу. Висновок. Таким чином, не дивлячись на несприятливі тенденції формування фонової емоційної бази, молодший шкільний вік, як будь-який перехідний стан, багатий прихованими можливостями розвитку, які важливо своєчасно підмітити та підтримувати і в першу чергу засобами фізичного виховання.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/5733
Розташовується у зібраннях:Наукові видання (ФФВС)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
3298-9640-1-SM.pdf3.79 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.