Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/605
Назва: Використання мікрохвиль для активації бентоніту у процесах сорбції іонів нікелю з концентрованих водних розчинів
Інші назви: Use of Microwaves to Activate Bentonite in the Processes of Sorption of Nickel Ions from Concentrated Aqueous Solutions
Автори: Концур, Андрій З.
Сиса, Леонід Володимирович
Шевчук, Люба Павлівна
Ключові слова: стічні води
нікель
очистка
сорбент
бентоніт
активація
мікрохвилі
Дата публікації: 2018
Бібліографічний опис: Концур А. З. Використання мікрохвиль для активації бентоніту у процесах сорбції іонів нікелю з концентрованих водних розчинів / А. З. Концур, Л. В. Сиса, Л. П. Шевчук // Фізика і хімія твердого тіла. - 2018. - Т. 19. - № 2. - С. 191-196.
Короткий огляд (реферат): Вивчено фізико-хімічні параметри процесу сорбційного очищення води від сполук Нікелю глинистим сорбентом у статичних умовах. Проаналізовано ізотерму абсорбції іонів цього металу з концентрованих водних розчинів на зразках бентоніту з використанням надвисокочастотного опромінення (мікрохвиль). Найбільш коректно вона описується лінійним рівнянням Ленгмюра. Показано, що опромінення цього сорбенту мікрохвилями у процесі сорбування іонів Нікелю майже у 2 рази збільшує значення граничної сорбційної ємності за цим металом (у порівнянні з методом «стимуляції» - попередньої промивки бентоніту чистою водою під дією мікрохвиль). Результати вивчення відпрацьованого бентоніту методами скануючої електронної мікроскопії, енергодисперсійного та рентгенофазового аналізу вказують на те, що згаданий метал під дією мікрохвиль осаджується на поверхні бентоніту не тільки у вигляді адсорбованого моношару іонів, але й у формі окремої кристалічної фази – силікату Нікелю. Спостерігаються зміни кислотності середовища в процесі сорбційної очистки під дією мікрохвиль: від рН ≈ 5,7…6,5 (перед опроміненням) до рН ≈ 6,7…7,1 (після опромінення). Підтверджено припущення про те, що під дією мікрохвиль у водному середовищі відбувається часткове руйнування силікатного каркасу глинистих сорбентів з вивільненням силікат-іонів SiO3 ^2-. Ці іони зазнають гідролізу, внаслідок чого рН розчину зростає. Також, не виключений прямий розрив зв’язків Si—O в приповерхневих угрупуваннях ≡Si—OН, що призводить до збільшення кількості «вільних» гідроксильних груп
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/605
Розташовується у зібраннях:Т.19 №2

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
3090-9506-1-PB.pdf1.83 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.