АКСІОМЕТРИКА ВЧИНКУ: МОДУС САМОТВОРЕННЯ

Abstract

У статті представлено трактування психологічного канону вчинку з позицій синергетики і фрактальної геометрії. Показано, що синергетичне тлумачення вчинку пояснює його творчо-адаптивний характер, що з’являється в результаті диференціювання і самоорганізації таких логіко-історичних компонентів учинку, як передситуація, ситуація, дія і післядія. Представлення вчинку як психофракталу дозволяє здійснити холістичне моделювання структурних рівнів учинкування на п’яти суб’єктних рівнях становлення особистості: відносному, моно-, полі-, мета- й абсолютно суб’єктному. Ефект самотворення виникає внаслідок узгодження темпорально-ціннісних зрушень з діяльнісним цілепокладанням у цілісному хронотопі буття особистості.