Історичні перетворення ритуальної поведінки особистості та музично-акустичне довкілля: трансцисциплінарний ритмоаналіз

Abstract

У статті проаналізовано особливості зв’язку історичних фігурацій ритуально-побутової поведінки особистості та музично-акустичного довкілля соціальної спільноти на засадах трансдисциплінарного ритмоаналізу. Індикатором їхньої когерентності визначено ритми соціального конструювання регулярних практик в просторі поселень різного масштабу. Найперше вони стосуються ритуалів та ритуально-побутової поведінки особистості, які супроводжуються музикою різних інструментів. Розглянуто існуючі в сучасному інструментознавстві класифікації музичних інструментів, зокрема за основу аналізу взято систематику Е. Горнбостля – К. Закса. На основі реінтепретації результатів ритуалістичних студій в межах чотирьох основних напрямів виокремлено низку реляційних маркерів морфогенезу ритуалу (рекурентність, періодичність, рекурсивність, пертурбативність). Вони засвідчують основні типи ритміки психолого-історичних фігурацій ритуальної поведінки особистості в межах традиційного, модерного та постмодерного побуту міста та села, зокрема в аспекті практик музикування та особливостей перцепції музичного довкілля. Показано, що ті чи інші музичні практики пов’язані з типовими ритмами ритуальної поведінки в межах історичного виду побуту.