Емпіричне дослідження стратегій самоствердження та їх взаємозв’язок із самооцінкою дитини дошкільного віку

Abstract

У статті здійснено аналіз самоствердження дитини дошкільного віку, наведено дані порівняльного емпіричного дослідження стратегій самоствердження дітей молодшого і старшого дошкільного віку на основі авторської методики «Моя стратегія самоствердження», методу спостереження і математичної обробки даних; здійснено аналіз показників самооцінки дошкільників за методикою А. В. Захарова, простежено взаємозв’язок між стратегіями самоствердження та самооцінкою досліджуваних дітей. Саме в період дошкільного дитинства, коли починає формуватися внутрішнє «Я» дитини, дуже важливо дослідити особливості вибору нею тієї чи іншої стратегії самоствердження з метою подальшої корекції її деструктивних проявів у поведінці та сприяння гармонійному розвитку її особистості в цілому. Аналіз результатів проведеного емпіричного дослідження засвідчив, що між молодшими і старшими дошкільниками не існує значущих відмінностей у прояві тих чи інших стратегій самоствердження – інертної, конструктивної, деструктивно-домінантної чи деструктивно-адаптаційної. Водночас було встановлено, що конструктивній стратегії самоствердження відповідає адекватна самооцінка дитини, деструктивно-домінантній – завищена, інертній стратегії –занижена самооцінка, а деструктивно-домінантній стратегії – сильно занижена самооцінка. Вчасне запобігання утворенню негативних психологічних конструктів дає можливість виховати у майбутньому здорову, щасливу та незалежну особистість.