Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/738
Назва: | До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині у 1918 р. |
Автори: | Монолатій, Іван Сергійович |
Ключові слова: | революція, військовий переворот, Східна Галичина, Габсбурзька монархія, Західноукраїнська Народна Республіка |
Дата публікації: | 2019 |
Видавництво: | Український історичний журнал |
Бібліографічний опис: | Монолатій І. С. До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині у 1918 р. // Український історичний журнал. 2019. № 3. С. 144-165. |
Короткий огляд (реферат): | Анотація. Мета дослідження – проаналізувати особливості історичного наративу «Листопадовий зрив» («Листопадовий чин») – національно-демократичної революції на західноукраїнських землях – не як революції у її класичному варіанті, а військового перевороту з елементами національно-визвольної боротьби західних українців восени 1918 р. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, етнічної політології, системності, науковості, міждисциплінарності. Використані такі загальноісторичні методи: історіографічний аналіз, історико-генетичний, термінологічний аналіз, компаративний, типологічний. Автор дотримується методології інституціоналізації політичних акторів в умовах політизації етнічностей. Наукова новизна: на основі історико-політологічного аналізу історіографічної спадщини передумов і творення Західноукраїнської Народної Республіки охарактеризовані події 31 жовтня – 1 листопада 1918 року як різночитання і узагальнення їх безпосередніх учасників, з’ясовані чинники політичних та ідеологічних «пояснень» революційності «Листопадового зриву» в історіографії української діаспори ХХ століття. |
Опис: | Висновки. Твердження радянської та сучасної української історіографій про «революційний характер» подій в Східній Галичині 1918 р., а відтак – Листопадову 1918 р. національно-демократичну революцію досі є дискусійними. Галицькі українці леґальним чином проголосили Українську державу в межах Австро-Угорщини, очікували мирної передачі влади в Східній Галичині, а збройне повстання 31 жовтня – 1 листопада 1918 р. в геополітичних реаліях загострення польсько-українських взаємин стало доконаним фактом як військовий переворот. Унаслідок цього 1 листопада відбувся акт передачі державної влади в Східній Галичині уповноваженим австро-угорського уряду Українській Національній Раді, а 13 листопада 1918 р. вона проголосила Західноукраїнську Народну Республіку. Витоки міфу про «революційний характер», «революцію» в Східній Галичині 1918 р. слід шукати в спробах «вписати» насправді неіснуючу класову боротьбу населення регіону в ширший контекст більшовицької і соціалістичної революції. Модифікація цього міфу відбулася в умовах хрущовської «відлиги» 1957 р. у відомій статті історика Олександра Карпенка, згодом трансформація міфу постала 1993 р. у вигляді «національно-демократичної революції» на західноукраїнських землях. Спогади безпосередніх творців Листопадового чину, джерела зовнішнього походження, а також тогочасна преса, фактично, не містять трактування досліджуваних подій саме як революції, а лише як перевороту, роззброєння і т. д., що свідчить про мілітарний характер подій. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/738 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові видання (ФІПМВ) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
UHJ_2019_3.pdf | 323.41 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.