До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині у 1918 р.

Монолатій, Іван Сергійович

Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/738

Full metadata record

DC Field	Value	Language
dc.contributor.author	Монолатій, Іван Сергійович	-
dc.date.accessioned	2019-10-28T12:44:09Z	-
dc.date.available	2019-10-28T12:44:09Z	-
dc.date.issued	2019	-
dc.identifier.citation	Монолатій І. С. До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині у 1918 р. // Український історичний журнал. 2019. № 3. С. 144-165.	uk_UA
dc.identifier.other	ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8963-774X	-
dc.identifier.uri	http://hdl.handle.net/123456789/738	-
dc.description	Висновки. Твердження радянської та сучасної української історіографій про «революційний характер» подій в Східній Галичині 1918 р., а відтак – Листопадову 1918 р. національно-демократичну революцію досі є дискусійними. Галицькі українці леґальним чином проголосили Українську державу в межах Австро-Угорщини, очікували мирної передачі влади в Східній Галичині, а збройне повстання 31 жовтня – 1 листопада 1918 р. в геополітичних реаліях загострення польсько-українських взаємин стало доконаним фактом як військовий переворот. Унаслідок цього 1 листопада відбувся акт передачі державної влади в Східній Галичині уповноваженим австро-угорського уряду Українській Національній Раді, а 13 листопада 1918 р. вона проголосила Західноукраїнську Народну Республіку. Витоки міфу про «революційний характер», «революцію» в Східній Галичині 1918 р. слід шукати в спробах «вписати» насправді неіснуючу класову боротьбу населення регіону в ширший контекст більшовицької і соціалістичної революції. Модифікація цього міфу відбулася в умовах хрущовської «відлиги» 1957 р. у відомій статті історика Олександра Карпенка, згодом трансформація міфу постала 1993 р. у вигляді «національно-демократичної революції» на західноукраїнських землях. Спогади безпосередніх творців Листопадового чину, джерела зовнішнього походження, а також тогочасна преса, фактично, не містять трактування досліджуваних подій саме як революції, а лише як перевороту, роззброєння і т. д., що свідчить про мілітарний характер подій.	uk_UA
dc.description.abstract	Анотація. Мета дослідження – проаналізувати особливості історичного наративу «Листопадовий зрив» («Листопадовий чин») – національно-демократичної революції на західноукраїнських землях – не як революції у її класичному варіанті, а військового перевороту з елементами національно-визвольної боротьби західних українців восени 1918 р. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, етнічної політології, системності, науковості, міждисциплінарності. Використані такі загальноісторичні методи: історіографічний аналіз, історико-генетичний, термінологічний аналіз, компаративний, типологічний. Автор дотримується методології інституціоналізації політичних акторів в умовах політизації етнічностей. Наукова новизна: на основі історико-політологічного аналізу історіографічної спадщини передумов і творення Західноукраїнської Народної Республіки охарактеризовані події 31 жовтня – 1 листопада 1918 року як різночитання і узагальнення їх безпосередніх учасників, з’ясовані чинники політичних та ідеологічних «пояснень» революційності «Листопадового зриву» в історіографії української діаспори ХХ століття.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.publisher	Український історичний журнал	uk_UA
dc.subject	революція, військовий переворот, Східна Галичина, Габсбурзька монархія, Західноукраїнська Народна Республіка	uk_UA
dc.title	До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині у 1918 р.	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA
Appears in Collections:	Наукові видання (ФІПМВ)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
UHJ_2019_3.pdf		323.41 kB	Adobe PDF	View/Open

Show simple item record

DSpace JSPUI

DSpace preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets