Уявлення наддніпрянських науковців про Галичину в першій половині ХІХ ст.

Abstract

У статті висвітлюється уявлення істориків, фольклористів та етнографів і мовознавців з підросійської України про Галичину та її населення в першій половині ХІХ ст., на початковому етапі українського національного відродження (фаза А.). Акцентовано увагу, що народозавство як наука досліджувало такі риси етнічної спільності, як історія, фольклор, мова, дослідники писали про самобутність і національну єдність українських ("малоросійських", "малоруських", "руських") земель під владою Російської та Австрійської імперій. Однак наддніпрянські вчені мали надто загальне уявлення про Галичину, не бачили перспективи національного розвитку на самостійній, національно-державницькій основі (до заснування Кирило-Мефодіївського братства).