Благодійність католицької церкви в середньовічній Польщі

Abstract

Милосердя в християнській традиції є добровільною формою догляду і допомоги, яка полягає в матеріальній підтримці заможних людей слабким, бідним і безпорадним. У статті обговорюється найважливіша форма інституційної допомоги, яку надають духовенство, релігійні організації, братства і корпорації – гільдії. У середні віки найбільшими соціальними проблемами були бідність, жебрацтво і бродяжництво. Фактичним опікуном бідних був єпископ, він був зобов'язаний збирати кошти, надані вірянами під час щомісячних служб, з недільного збору і накладених покарань. Усі миряни, які виконували це завдання, даючи милостиню нужденним, були зобов'язані надавати допомогу своїм сусідам.