Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/8268
Назва: Василь Сімович про роль рідної мови в інтелектуальному розвитку дитини
Інші назви: Vasyl Simovych About The Role Of The Native Language In The Intellectual Development Of A Child
Автори: Ґрещук, Валентина Василівна
Ключові слова: рідна мова
чужа мова
інтелектуальний розвиток дитини
навчання
Дата публікації: 2019
Видавництво: ДНВЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"
Бібліографічний опис: Ґрещук В. В. Василь Сімович про роль рідної мови в інтелектуальному розвитку дитини / В. В. Ґрещук // Освітні обрії. - 2019. - Т. 48. - № 1. - С. 4-7.
Короткий огляд (реферат): У статті висвітлено погляди видатного українського мовознавця Василя Сімовича на залежність інтелектуального розвитку дитини від мови її навчання – рідної чи іноземної. Безневинне, на перший погляд, питання про мову навчання дитини у школі набуває особливої гостроти, якщо на нього поглянути з погляду власне лінгвістичного, згідно з яким мова виконує дві найважливіші функції – комунікативну та мислетворчу. Оскільки кожна мова як знаряддя мислення має свою окрему будову, структуру, то й мислення кожного народу нею зумовлюється. Дитина ще до школи опановує рідну мову, яка стає фундаментом, на якому ґрунтуються можливості її інтелектуального розвитку. Навчання у школі дитини іноземною мовою потребує великих зусиль, багато часу і впертої боротьби, щоб у мозку дитини переінакшити, переформатувати спосіб її мислення відповідно до будови нерідної для неї мови. Це гальмує інтелектуальний розвиток дитини, ставить її в нерівні умови навчання з тими учнями, для яких мова навчання є рідною. Концепція ученого взаємозв'язку чинника рідної мови та інтелектуального розвитку дитини була особливо актуальною на час написання студії – 1934 року Українці Галичини, Буковини, зрештою всієї України, мали гіркий власний досвід, як і інші бездержавні народи, навчання дітей у чужомовних школах, у яких навчальний процес будувався не на освітньо-педагогічних засадах, а на чисто політичних міркуваннях, що значно ускладнило здобуття освіти, знань недержавними народами. Свого значення студія вченого-мовознавця не втратила і сьогодні.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/8268
Розташовується у зібраннях:Т. 48, № 1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
403-Текст статті-782-2-10-20191126.pdf212.66 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.