Визначення рівня сформованості інформаційно-змістового критерію професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності.

Abstract

Стаття присвячена актуальній проблемі професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності. Авторка зазначає, що реалії сучасного світу, трансформаційні процеси в системі освіти, соціальне замовлення ринку праці спонукають до перегляду окремих усталених поглядів на цілі й завдання вищої освіти загалом і професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти зокрема. У зв’язку з цим виникає необхідність в організації системи, яка б забезпечувала цілеспрямований процес формування професійної готовності магістрантів до інноваційної діяльності. Дослідження цього процесу допомогло визначити основні компоненти професійної готовності магістрантів до означеної діяльності, а саме когнітивний, мотиваційний, рефлексивний, праксеологічний.У контексті проведеного дослідження когнітивний компонент становить сукупність таких характеристик, як системність знань про інноваційну діяльність; усвідомленість знань; оволодіння матеріалом на рівні довготривалої пам’яті з постійним цілеспрямованим використанням. Показниками інформаційно-змістового критерію визначено такі: сформованість інноваційної компетентності; інноваційне мислення магістрантів; наявність системних теоретико-методичних знань про інноваційну діяльність; поінформованість про інноваційні форми, засоби й методи організації професійної діяльності; знання основ педагогічної інноватики. У статті здійснено аналіз рівня сформованості інформаційно-змістового критерію (когнітивний компонент) професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності на констатувальному етапі експерименту. Представлено авторську методику для визначення показників означеного критерію. Зарезультатами емпіричного дослідження рівня сформованості інформаційно-змістового критерію професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності визначено високі результати середніх рівнів (74,77% і 75,87% досліджуваних), низькі рівні (12,20 % і 16,91%) і високі рівні (13,03% і 7,22%).