Моделювання системи професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності.

Abstract

У статті висвітлено проблему професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти в закладах вищої освіти. Визначено сутність понять «модель», моделювання». На основі узагальнення наукових розвідок змодельовано та теоретично обґрунтовано систему професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності. Представлено три блоки моделі системи: теоретико-методологічний (мета, методологічні підходи та принципи, ідеї зарубіжного досвіду, компоненти професійної готовності), змістово-процесуальний (зміст, нормативно-правове забезпечення, організаційно-педагогічні умови, форми, методи та засоби навчання) та діагностувально-результативний (кількісні та якісні параметри діагностики: критерії, показники та рівні сформованості професійної готовності, результат). Структурування досліджуваного процесу на блоки є умовним, оскільки складники системи взаємозумовлені, доповнюють один одного і творять цілісний процес професійної підготовки. Взаємодія цих блоків у системі професійної підготовки забезпечить постійний цілеспрямований і послідовний вплив на її ефективність через поєднання взаємопов’язаних складників. Доцільно зазначити, що під час моделювання системи професійної підготовки визначальними були системний підхід у поєднанні із синергетичним з його відкритістю, доступністю і багатоваріантністю, а також діяльнісний, відповідно до якого формування професійної готовності відбувається у різних видах діяльності. Доведено, що представлена модель системи дає змогу розглядати професійну підготовку як цілісний процес, що сприяє підвищенню рівня професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності, а також дає змогу зрозуміти характер взаємозалежності між її структурними компонентами, виявити характерні особливості зазначеного процесу, за необхідності, здійснити корекцію окремих компонентів із метою оптимального досягнення поставленої мети. Цінність і цілісність моделі системи забезпечуються єдністю її структурних компонентів; точністю і повнотою системних характеристик; чіткістю і лаконічністю з достатнім ступенем деталізації; легкістю і доступністю у використанні.