Удосконалення інвестиційного забезпечення розвитку людського капіталу в умовах цифрових трансформацій

Abstract

Досліджено особливості інвестування у розвиток людського капіталу в Україні на державному, регіональному рівні, у приватному секторі та на рівні домогосподарств. Зазначено, що основним інвестором процесів формування та розвитку людського капіталу виступає держава, що фінансує основні витрати у сфері освіти, медицини, культурного і фізичного розвитку та соціального забезпечення. Проте, державна політика в умовах обмеженості фінансових ресурсів та їх нераціонального використання не сприяє ефективному розвитку та відтворенню людського потенціалу у відповідності до потреб цифрової економіки. Попри номінальне збільшення соціальних витрат, їх структура є нераціональною, а самі витрати не розглядаються у якості інвестицій. Недостатній рівень інвестиційної активності у сфері інвестицій у людський капітал спостерігається також на корпоративному та індивідуальному рівнях. Визначено, що основним стимулом розвитку людського капіталу, що впливає на формування мотиваційного базису всіх рівнів є цілеспрямована, послідовна та прагматична діяльність держаних органів влади, спрямована на реалізацію визначеної стратегії розвитку країни, забезпечення її безпеки та макроекономічної стабільності. Важливою умовою є також створення нормативно-правової бази, що адаптована до особливостей та реалій економічних і соціальних трансформацій в умовах діджиталізації, унормування трудових відносин, збереження соціальних та інвестиційних гарантій. Для урегулювання та активізації інвестиційної діяльності запропоновано модель інвестиційного забезпечення розвитку людського капіталу, що передбачає перерозподіл інвестиційних ресурсів у відповідності до суб’єктів інвестування та очікуваних результатів інвестиційного процесу, форм і критеріїв оцінки окремих складових людського капіталу на різних етапах життєвого циклу, що в сукупності формують загальну модель фінансування його розвитку і відтворення на всіх рівнях.