Польсько-українські відносини у Станиславові у період Західно-Української Народної Республіки (1918–1919)

Abstract

У 1918–1919 рр. Станиславів виконував особливу функцію в рамках нової української державності, будучи столицею новоствореної республіки. Національний характер Станиславова не відрізнявся від статистичної картини міст Східної Галичини, в яких переважали поляки та євреї. Зважаючи на вищевикладене, становище польського населення перед обличчям польсько-української війни було важ-ливим елементом внутрішньої політики Західно-Української Народної Республіки, особливо з ураху-ванням зусиль Державного секретаріату, який прагнув до довіри в очах держав Антанти. Тому “непослідовний”національний характер міста був величезною проблемою для української влади. Мета цієї статті –показати польсько-українські відносини в Станиславові під час існування Західно-Української Народної Республіки з особливим акцентом на ставленні української влади до польської громади, яка проживала в місті. У роботі показані різні підходи української влади до поляків.