Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/9672
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЄгрешій, Олег Ігорович-
dc.date.accessioned2021-04-16T12:41:34Z-
dc.date.available2021-04-16T12:41:34Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationЄгрешій О. І. The Repressive Policy of the Ppolish Authorities Against the Greek Catholic Clergy 1919–1921 // Галичина. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. Івано-Франківськ, 2019. № 32. С. 67–73.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/9672-
dc.description.abstractУ науковій статті автор розкриває ставлення польських урядових структур до українського греко-католицького духівництва в Галичині 1919–1921 рр. Автор визначає характер репресій щодо священиків у цьому регіоні.Зазначається, що 22 червня 1919 р. частина священиків, зокрема, о. Анатоль Долинський, о. Іван Галібей, о. Микола Никлич опинилися у Львівській в’язниці “Бригідки”. Окремих отців було перевезено до табору полонених “На Засянню”, що у Перемишлі. Деякі священики опинилися в таборі для полонених у Стшалково, що поблизу Познаня. Серед отців,щоперебуваливСтшалково:о.МиколаКонрадзТернополя, о. Василь Дубицький і Михайло Осадца з Бережан, о. Микола Сіменович зі Стриганців, о. Володимир Стернюк з Пустомит, о. Іван Галібей (польовий духівник УГА), о. Антін Твердохліб з Краківця, о. Андрій Дольницький з Сіверян, о. Григорій Музичка з Журавно, о. Антін Сірецький з Ляцького Шляхецького. Автор зазначає, що вище духовенство також зазнало переслідувань. У листопаді 1918 р. було проведено обшук у помешканні перемишльського єпископа Йосафата Коциловського. Значний резонанс в східногалицькому суспільстві отримав домашній арешт (конфінування) митрополита Греко-католицької Церкви Андрея Шептицького польськими властями 23 серпня 1923 р. у монастирі Шариток у Познані. З різних куточків Галичини духовенство ГКЦ направило лист-протест на ім’я президента Речі Посполитої Станіслава Войцеховського.У статті акцентується. що священики Бережанського (о. Богдан Кордуба, канонік львівської капітули, о. Омелян Кордуба, о. Іван Романчукевич, о. Пилип Сверчук з Вільхівців, о. Стефан Комар –парох Ценеви, о. Іван Пінковський –парох Вибудова) та Бобрецького деканату (о. Віктор Несторович, о. Володимир Дорош, о. Михайло Кравчук) Львівської архієпархії взяли участь у численних віче за участі українських громадсько-політичних та просвітницьких діячів у вересні 1923 р. У науковій статті також зазначається, що помітну активність проявило греко-католицьке духовенство під час проведення перепису населення у вересні 1921 р. Загальний перепис населення 1921 р. перетворився на своєрідний антиокупаційний плебісцит.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"uk_UA
dc.subjectгреко-католицьке духовенствоuk_UA
dc.subjectрепресивна політикаuk_UA
dc.subjectпольські урядові структуриuk_UA
dc.subjectконфінуванняuk_UA
dc.subjectарештиuk_UA
dc.titleThe Repressive Policy of the Ppolish Authorities Against the Greek Catholic Clergy 1919–1921uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:№ 32

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2734-Текст статті-7739-1-10-20200503.pdf525.15 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.