Метаболічний синдром, ожиріння і Drosophila

Abstract

Метаболічний синдром – це сукупність метаболічних порушень, які підвищують ризик розвитку серцево-судинних захворювань та діабету 2 типу. Основні складові метаболічного синдрому – атерогенна дисліпідемія, підвищений артеріальний тиск, резистентність до інсуліну та підвищений рівень глюкози, протромботичний стан, прооксидантний та прозапальний стани. Надмірне споживання висококалорійної їжі та малорухливий спосіб життя, що супроводжуються надмірною вагою та ожирінням, а також старіння та стреси є основними факторами, що сприяють розвитку метаболічного синдрому. На метаболічний синдром страждає від 10 до 84% дорослого населення залежно від використовуваних критеріїв для діагностики синдрому. Метаболічний синдром значно підвищує ризик серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу та захворювань нирок. У пацієнтів із порушеннями обміну речовин, такими як ожиріння, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання та захворювання печінки, підвищується ризик інфікування та ускладнень COVID-19, що значно погіршує прогноз та результати у цих пацієнтів. В останні роки плодова муха Drosophila melanogaster активно використовується для вивчення метаболічних порушень людини як економічно ефективна та доцільна модель. Дрозофіла належить до комах з повним метаморфозом і її життєвий цикл включає чотири стадії розвитку: ембріон, личинка, лялечка та доросла особина. Кожна стадія розвитку має свої специфічні переваги і може бути використана для вивчення метаболічного гомеостазу. Дослідження метаболічних порушень на дрозофілі та моделях ссавців продемонстрували, що мухи та моделі дрібних ссавців мають спільні риси з людьми за основними метаболічними функціями та мають спільні молекулярні механізми, що регулюють ці метаболічні процеси. У цій роботі ми описуємо переваги та обмеження дрозофіли як моделі метаболічного синдрому та ожиріння у світлі фізіологічних та біохімічних подібностей та відмінностей між комахами та ссавцями.