Патріотичний розвиток та національна духовність особистості у творчості українських педагогів Західної України

Abstract

В основу теоретичного обґрунтування періодизації генези та еволюції ідей національної ідентичності, пробудження самосвідомості народу, виховання національно-свідомої особистості як наскрізні мотиви літератури Західної України означеної доби було покладено періодизацію, в якій відображені головні історичні події та факти освітянського руху західноукраїнської інтелігенції. Досягнення західноукраїнської інтелігенції в освіті досліджуваного періоду дають підстави стверджувати, що освітня національна система має глибоке історичне коріння, ґрунтовну наукову основу й непересічну національну традицію. У контексті цього варто зауважити, що в історії України попереднього періоду (XVI–XVII ст.) відбувалися складні економічні перетворення і політичні події, коли міцніла та розвивалась інша держава, а в Україні відбувалось активне протистояння національних меншин (в тому числі й українців) проти феодального, польсько-шляхетського поневолення і католицизму. При цьому виникненню класичної освіти у Західній Україні передувала низка причин релігійного характеру (насадження католицизму на території українського православ’я), діяльності братств (як організацій, що сприяли культурному, релігійному та національно-визвольному руху проти ополячення, окатоличення, культурної полонізації тощо), а також культурні, історичні, економічні та суспільні умови тогочасного розвитку.