Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/9790
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorЧумак, Микола Євгенійович-
dc.date.accessioned2021-05-06T09:37:19Z-
dc.date.available2021-05-06T09:37:19Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationЧумак М. Є. Історико-педагогічна проекція феномена «навчання» // «Гірська школа Українських Карпат. Івано-Франківськ, 2020. № 22. С. 78–81.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/9790-
dc.description.abstractУ змістовому наповненні статті проблематизовано взаємозалежність процесів пізнання та навчання, що відтворено на рівні вітчизняних історико-педагогічних пошуків попередніх періодів. Окреслено значущість впливу закономірностей пізнання на продуктивність навчання, без урахування яких унеможливлюється досягнення поставлених освітніх цілей. За посередництвом компаративного аналізу акцентовано увагу на догматичній центрованості навчання в період Середньовіччя, яке в ході поступального розвитку поступилося пояснювально-ілюстративному навчанню. Наголошено на проблемному характері «старіння» людських знань, викликаного пришвидшеним суспільним прогресом, що зумовлює необхідність популяризації навчання впродовж життя. Урахування теоретичних узагальнень уможливило співставлення міжособистісної двосторонньої співпраці: навчання учителя та учіння учня. Проведено історіософську паралель між пізнавальною діяльністю учня в процесі навчання та науковим пізнанням ученого-дослідника за обраними критеріями. Репрезентовано низку авторських поглядів на проблему навчального пізнання. Актуалізовано особливості навчального пізнання, зокрема: можливість опанування складного; інтенсифікація процесу навчання; пошук нових і невідомих фактів. Репрезентовано авторські висновки щодо закономірностей аналітико-синтетичної діяльності учнів, перехід від яких уможливив у подальшому теоретичну структуризацію наочно-дієвого, наочно-образного та словесно-логічного мислення. Інструментарієм дослідження є історико-педагогічний, поетапно-проблемний, хронологічно-змістовний та порівняльний методи. Використання цілої низки методологічного інструментарію уможливило підсумування того, що феномен «навчання» успішно «циркулює» на рівні основоположних конструкцій – чуттєвого та наочного сприйняття, які прийшли на зміну непродуктивному заучуванню. Підсумовано, що наявний історичний досвід навчання потребує сьогодні системного аналізу та збагачення новими теоретико-методологічними підходами, здатними переформатувати наявну освітню реальність у високопродуктивний навчальний процес.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"uk_UA
dc.subjectнавчанняuk_UA
dc.subjectпізнавальна діяльністьuk_UA
dc.subjectученьuk_UA
dc.subjectучительuk_UA
dc.titleІсторико-педагогічна проекція феномена «навчання»uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:№ 22

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
4303-Article Text-9264-2-10-20201102.pdf340.5 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.