Розробка інтегративних стратегій у психології: звернення до творчої спадщини Г. О. Балла

Abstract

Окреслено сучасну пізнавальну ситуацію та методологічні проблеми психології. З огляду на ситуацію в науці показано, що сформульована й розвинута Г. О. Баллом раціогуманістична орієнтація в методології людинознавства має значний евристичний потенціал щодо розробки інтегративних стратегій у психології. Пошук шляхів забезпечення інтеграції психологічного знання, опрацювання варіантів відпо­від­них технологій учений вважав нагальним науковим завданням. Г. О. Балл проаналізував труднощі ін­те­грації, зокрема зумовлені поліваріантністю пізнання предмету психологічного дослідження; роллю суб’єк­тивних преференцій дослідника; наявністю суб’єктних якостей у досліджуваних; необхідністю узгодження результатів застосування методів різного ступеня об’єктивності. В контексті творчих напрацювань вченого, зокрема ідей, які ним були висловлені, проте не набули достатнього розвитку в його працях, нами за­пропоновано інтегративно-екзистенційний підхід, спрямований на розробку інтегративних стратегій пізнання, насамперед особистості. Зазначений підхід базується на загально-наукових принципах цілісності, активності, розвитку та взаємодії. Засадничим для підходу є принцип раціогуманізму в його світоглядних та методологічних вимірах. Окреслено також суттєві для підходу принципи «ученого незнання», по­трій­ного моделювання досліджуваної реальності, неостаточності теорії, її інструментального призначення, до­пов­нюваності теорій, гнучкості методологічного бачення, рефлексивної «лінзокритики», осмислення «присутності» автора теорії, врахування стану психічної реальності та її антиномічності, чутливості до потреб дослідницької практики. Запропоновано низку аналітичних процедур, які доповнюють і посилюють одна одну. Різнобічність процедур створює основу для 1) співставлення різних концептуальних підходів до конкретної досліджуваної проблеми, 2) створення ампліфікованих моделей. Методи інтегративно-екзис­тенційного підходу, спрямовані на певну проблему, відповідно розширені і технологічно конкрети­зовані, можуть бути дієвим інтегративним інструментом у пізнанні особистості.