Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/9900
Назва: | Дериватологічні студії Василя Ґрещука |
Інші назви: | Derivatology studios of Vasyl Greshchuk |
Автори: | Пена, Любов Іванівна |
Ключові слова: | словотвір основоцентрична дериватологія твірна основа Василь Ґрещук |
Дата публікації: | 2019 |
Видавництво: | ДНВЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" |
Бібліографічний опис: | Пена Л. І. Дериватологічні студії Василя Ґрещука / Л. І. Пена // Українознавчі студії. - 2019. - № 20. - С. 15-22. |
Короткий огляд (реферат): | Василь Ґрещук належить до вчених із широким дослідницьким діапазоном. Сфера його наукових інтересів – проблеми історії української літературної мови, семасіології, діалектології, мови художньої літератури, висвітлення внеску ви- датних особистостей у справу дослідження, оборони й популяризації української мови. Він є автором багатьох ґрунтовних розвідок, присвячених аналізу мовної ситуації в Галичині ХVІІІ–ХХ ст. Чільне місце в науковому доробку мовознавця посідають дериватологічні студії. У них автор зосереджує увагу на теоретичних питаннях словотвору, зок- рема з’ясовує деякі аспекти словотвірного значення, обґрунтовує важливість словотвірних категорій для моделювання структурно-системної будови слово- твору та формування категорійної граматики, проливає світло на поняття словотвірної парадигми в сучасній дериватології. Серед розвідок виокремлюють- ся й такі, у яких В. Ґрещук підбиває підсумкий окреслює перспективи сучасної дериватології, визначає місце словотвору в сучасній науковій парадигмі, аналізує передумови формування і напрямки майбутнього розвитку семантичної дерива- тології, наголошує на необхідності функціонально-комунікативної інтерпретації семантичної сфери словотвірних одиниць, на потребі визначення їхніх функцій у формально-семантичній організації мовлення. В. Ґрещук як послідовик ідей свого наставника професора І. Ковалика, який уперше висловив думку про необхідність врахування в актах деривації ролі не тільки формантів, а й твірної основи (базе- ми), розвинув його вчення й обґрунтував важливість основи як типологізуваль- ного чинника у словотворі. Його праці базуються на засадах основоцентричної дериватології, і власне, починаючи з публікацій В. Ґрещука, українська наука про словотвір змінила свої орієнтири з формантоцентричності в актах деривації до основоцентризму, усунувши певну «однобокість» у дослідженні. У доробку лінг- віста є напрацювання з діалектного словотворення. В. Ґрещук активно працює і як редактор та упорядник багатьох видань, що стосуються досліджень у ділянці словотвору: «Актуальні проблеми українського словотвору» (1995, 2002), «Кова- лик Іван. Вчення про словотвір. Вибрані праці» (2007). З майже 30 кандидатських дисертацій, захищених під науковим керівництвом Василя Васильовича, пере- важна частина присвячена проблемам дериватології. Ключові слова: словотвір, основоцентрична дериватологія, формантоцентрична дериватологія, словотворчий формант, твірна основа, Василь Ґрещук. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/9900 |
Розташовується у зібраннях: | № 20 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
3591-Текст статті-7298-1-10-20200420.pdf | 747.64 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.