Зіставно-ономасіологічний аналіз десубстантивних іменників із суфіксом -ник (на матеріалі української та англійської мов)

Abstract

У статті здійснено зіставний аналіз продуктивних типів внутрішньої форми похідних відіменникових найменувань неосіб української мови, утворених за словотвірною моделлю «Іменникова основа+ суфікс -ник» з їхніми англійськими відповідниками відповідно до наявних лексикографічних ресурсів, зокрема електронних. Зіставлення зроблено в таких продуктивних типах і підтипах внутрішньої форми похідних слів, як призначення (з двома підтипами), об’єктність (із трьома підтипами), конститутивність і подібність. Звернено увагу на методологічне тлумачення внутрішньої форми як змістового поняття в лінгво-філософських концепціях В. Гумбольдта та О. Потебні, а також у дослідженнях сучасних науковців, акцентовано на онтологічній складності цього поняття. Висвітлено роль внутрішньої форми слова як мотиваційної ознаки найменування, якає своєрідним «маркером» у питаннях категоризації навколишнього світу носіями різних мов, що в системі словотвору виявляє різнотипні способи мотивації значень у похідних словах і значною мірою визначає їхню формально-змістову структуру. Аналіз українських дериватів з англійськими відповідниками в ономасіологічному аспекті демонструє спільні та диференційні ознаки внутрішньої форми слова у процесах номінацій, репрезентує специфіку й оригінальність мовної картини світу різних націй. Використання внутрішньої форми слова як методологічного інструментарію в контрастивних типологічних студіях уможливлює розуміння складних проблем «прочитання» навколишнього світу різними етногрупами, а найголовніше – надає цінний матеріал для подальших перспективних інтердисциплінарних гуманітарних досліджень, зокрема когнітивістики, етнолінгвістики, етнопсихології, культурології, уможливлює виникнення нових підходів до типологічної класифікації мов світу за характером мотивації мовних знаків.