Архетипна складова в художньому світі роману А. Франса «Боги жадають»

Abstract

Стаття присвячена дослідженню архетипів у романі французького письменника-модерніста Анатоля Франса «Боги жадають»(«Les Dieux ont soif», 1912). Метою статті є виокремлення архетипних образів Аніми, Рятівника, Героя, Дракона і аналіз їх впливу на особистість головного персонажа роману Еваріста Гамлена. Дослідницька методика.У роботі використовується системний підхід, що поєднує архетипну критику, культурно-історичний метод, психоаналітичну інтерпретацію та інтертекстуальний аналіз тексту. У статті застосовуються запропоновані К.Г.Юнгом в аналітичній психології поняття «колективне неусвідомлене», «архетип», «архетипний образ»та ін. Результати. Зазначено, що в романі А.Франса «Боги жадають»репрезентовано архетипну основу образотворення. Доведено, що такі архетипи, як Аніма, Рятівник, Герой і Дракон, активізовані колективним неусвідомленим під час Великої французької революції 1789–1799, зруйнували особистість Еваріста Гамлена і призвели до його перетворення на кровожерливого і безжалісного недолюдка.Наукова новизна.У статті вперше проведений аналіз роману А.Франса «Боги жадають»з точки зору архетипної критики.Практичне значення.Матеріал роботи може бути використаний при вивченні французької літератури межі ХІХ–ХХст., зокрема творчості А.Франса.