Досвід іноземних колег
Працівниця Наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, провідний бібліотекар відділу обслуговування науковою та навчальною літературою Сухорукова Інесса Миколаївна зараз перебуває вимушено, як і багато інших українців, на території Республіки Польща. Це прикрі наслідки чергової російсько-української війни, в якій ми впевнені у нашій перемозі та твердо віримо в ЗСУ. В рамках дистанційної роботи їй доручено вивчити досвід місцевої бібліотеки і поділитися ним із своїми колегами в Прикарпатському національному університеті в Івано-Франківську.
Наведемо найцікавіші фрагменти із її розповіді:
«Я знаходжуся в Польщі, в Молопольському воєводстві, с. Ліпниця Велика. Звичайно, за завданням директора, я в першу чергу відвідала місцеву бібліотеку для обміну досвідом. Бібліотека розташована в приміщенні, де є ще і соціальні служби та офіси місцевої влади. Приміщення досить маленьке, але затишне. В бібліотеці працюють двоє: завідуюча (1 ставка) і помічник на чверть ставки. Робота організована майже так само, як і у нас.
Підпорядкування теж аналогічне. Книги в хорошому стані, роздільники кольорові, а не білі як у нас, щоби було зручно шукати. Бібліотека обслуговує всі категорії читачів. Був період занепаду читання, але тепер люди більше звертаються до книги. План на людину - 700 користувачів. Фінансує гміна, яка всебічно дуже допомагає в роботі.
Навпроти бібліотеки народний дім, де бібліотекар проводить зустрічі з видатними людьми, авторами, відзначають різні ювілейні дати і т.д. Списання книг проводиться аналогічно нашій роботі. Бібліотека в центрі села, що зручно для всіх мешканців, бо село має 14 км. Є 5 шкіл різного рівня, декілька церков, структура досить розвинена. Основні користувачі - школярі. На зупинці біля бібліотеки – буккросинг: роблений як маленький будиночок під склом. В бібліотеці є один компютер, запис ведеться і на паперовий носій, і на гаджет.
Така сама проблема з кадрами, як і у нас – мало молоді. Велику увагу приділяють краєзнавству і патріотичному вихованню. Тим більше, що край туристичний – Бескиди. Я записала дитину (онуку) в бібліотеку, читали польські казочки, нам подарували книжку на польській мові. Гміна дуже допомагає фінансово, всі проблеми працівник вирішує там досить оперативно. Книжки майже не нищать. Фонд великий як для сільської бібліотеки досить великий, тематика найрізноманітніша. Що цікаво, були книги українською мовою – не багато, але були. У роботі практикується вільний доступ до книг».
Notice: Undefined variable: us in /var/www/html/news_ful.php on line 125
|
